Здавалося б, часи незвіданих територій давно в минулому. Людство відкрило та освоїло всі континенти, дослідило океани, побувало у найнебезпечніших куточках планети. Насправді і досі існують заборонені місця, де майже не ступала людська нога. Ми розповімо про таємничі території, які доступні тільки обраним. Заборонені місця можна досліджувати лише на відстані, адже існують урядові заборони, пов’язані з захистом природи, безпекою або навіть приховуванням деяких фактів.
Зміїний острів, Бразилія
Зміїний остів, що розташований за 35 км від берегів Бразилії і омивається водами Атлантичного океану, радять оминати стороною. Туристам суворо заборонено відвідувати це місце. Злу славу однойменний острів здобув саме завдяки зміям. Їх тут надзвичайно багато – понад 4 тисячі. Тобто на один квадратний метр приходиться одна отруйна змія.
Найнебезпечнішим є вид, що мешкає тільки в Бразилії – ботропойд. Сильна отрута вбиває людину протягом години (миші та деякі інші ссавці помирають за кілька секунд після укусу). Острівний підвид набагато отруйніший, ніж материкові родичі. Вчені кажуть, що 10 тисяч років тому острів був частиною материка, а відокремився після раптового підняття рівня моря. При цьому тварини та плазуни, що лишилися в ізоляції, за цей час еволюціонували не так як їх родичі з материка. На узбережжі ходить легенда, начебто страшних змій завезли на острів пірати для охорони незліченних скарбів. Ще до 1920-х років на Зміїному жили місцеві мешканці, але нині страхітливий острів повністю безлюдний. Кажуть, останніми жителями були хранитель маяка і його сім'я, але змії прослизнули через вікна та вбили всю родину. Наразі влада та представники військово-морського флоту періодично відвідують маяк і ретельно стежать за тим, щоб жоден шукач пригод не наближався занадто близько до острова.
Печера Ласко, Франція
Є на Землі унікальне місце, де за наскельними малюнками можна читати історію. Поблизу села Монтіньяк у французькому регіоні Дордонь знаходиться печера Ласко, яку називають «Сикстинською капелою доісторичного живопису». В палеолітичній печері зібрані найвідоміші приклади доісторичних наскельних малюнків. Вік стародавніх зображень вражає – вчені підрахували, що вони датуються 18-15 тисячоліттям до н. е. На внутрішніх стінах печери Ласко міститься майже 600 зображень. Переважно це анімалістичні малюнки: бізони, гірські козли, олені та велика рогата худоба. Найзнаменитіша картина у зоні биків має неймовірні масштаби – вона сягає понад 5 метрів завдовжки.
Двадцять тисячоліть ці малюнки були заховані в глибинах печер. І лише 12 вересня 1940 року це місце абсолютно випадково відкрили четверо підлітків, натрапивши на вузький отвір, що утворився після падіння сосни, в яку влучила блискавка. Підлітки повідомили про відкриття вчителеві – і так у світовій історії почалася важлива епоха вивчення палеолітичного живопису.
Першим дослідником, який відвідав печеру, був фахівець з історії первісного суспільства Анрі Брей, який саме переховувався в регіоні під час німецької окупації. Після війни почався масовий наплив туристів та науковців у Ласко. Сенсація розлетілася швидко. Щоб обладнати печеру для масових візитів, провели серйозні земляні роботи, встановили електричне освітлення, зробили сходи, оздобили вхід важкими бронзовими дверима. І вже у 1955 році з’явилися перші ознаки пошкодження малюнків. Від дихання численних туристів утворився надлишок вуглекислого газу. Разом з водяними випаровуваннями він вступив в реакцію зі склянистим шаром кальцитних солей, що покривав малюнки і захищав їх. Гідрокарбонат кальцію швидко роз'їдав стародавні зображення. Нині вчені кажуть, що 15 років активних відвідувань печери порушили крихкий баланс, і безцінні пам’ятки історії перебувають під загрозою зникнення. Стіни, що тисячоліттями стояли неушкодженими, вразив грибок. У 1960 році печери закрили для відвідування. Фахівці встановили систему управління клімату, щоб зберегти доісторичні твори мистецтва, а для туристів поряд облаштували точну копію печер.
Зона 51, США
Певно, немає на планеті іншого місця, яке б породжувало стільки міфів, здогадок та теорій змов, як Зона 51 у пустелі Невада, США. Ця військова база суворо охороняється, тож про те, що там насправді відбувається, знає дуже обмежене коло осіб.
Є версія, що в Зоні 51 досліджують контакти з позаземними істотами, хоча і США, і всі уряди світу стверджують, що на Землі немає і ніколи не було достеменних свідчень існування інопланетян. Зрештою, все, що пов’язане з Зоною 51 – тільки здогадки. Ця територія надійно захищена високотехнологічними засобами безпеки, тож навряд чи проста людина колись зможе пробратися у загадкову Зону.
Північний острів Сентінель, Індія
В Бенгальській затоці є дивний острів Північний Сентінель, з яким пов’язано багато легенд. Місцеві аборигени агресивно захищають цю територію вже протягом 60 тисяч років. Сентінельці відмовляються від спілкування з рештою світу і готові одразу вбити будь-якого, хто намагається проникнути на їх територію.
Влада не прагне проникнути на острів і туристам цього робити не радить. Тільки берегова охорона періодично здійснює обережні експедиції для оцінки чисельності населення, яка, до речі, значно скоротилася за останні роки. Також влада намагалася зв’язатися з аборигенами після цунамі в 2004 році, щоб вияснити, чи потребує громада допомоги.
Уряд Індії заборонив зовнішнє втручання в життя сентінельців. Однак нещодавно світові ЗМІ сколихнула новина: молодий місіонер якимось дивом проник на острів та намагався розповісти аборигенам про Ісуса. Доля ризикового дивака, на жаль, трагічна: він був убитий сентінельцями. З гвинтокрила вдалося зняти кадри, на яких пронизане стрілами тіло місіонера тубільці тягнули по піску вздовж острова.
Повелья, Італія
Здавалося б, Італія з її кліматом, ландшафтами та культурою є раєм на Землі, але саме серед Венеційської лагуни розташований найжахливіший у світі острів. За переказами, ще за часів Римської імперії туди відправляли хворих. Забобонні люди вірили, що душі померлих у муках перетворювалися на примар і з часом заволоділи островом. Є свідчення, що у XIV столітті віддалений шмат суші між Венецією і Лідо використовували як карантинну зону для хворих на бубонну чуму. У 1793 році на острові створили карантинний ізолятор для моряків.
На початку ХХ століття Повелью також визначали як карантинну зону, а в 1922 році на острові була відкрита психіатрична лікарня, де, за повір’ями, злий лікар проводив жахливі експерименти над людьми. У 1968 році, після закриття медзакладу, клаптик суші спробували «очистити» від страшних легенд. Щоб показати, що острів безпечний, на ньому почали вирощувати сільськогосподарські культури. Що трапилося потім – історія замовчує, але невдовзі Повелью остаточно покинули. Кажуть, що острів, де за легендою й досі живуть душі померлих, влада Італії планує здати в оренду, а будівлю психлікарні перебудують на готель.
Секретні архіви Ватикану
Де ж ще зберігати всі таємниці історії, як не в секретних архівах колись наймогутнішої інституції світу? Ватиканський апостольський архів містить зібрання секретних документів ще з часів від Середньовіччя. Протяжність стелажів, заповнених книгами, рукописами та стародавніми фоліантами, становить 85 км.
Протягом століть католицька церква накопичила неймовірну кількість актів, таємниць, державних паперів, кореспонденції, папських книг та багатьох інших документів. В секретних архівах міститься все: від фінансового обліку та державних документів до таємних паперів про приховані правди минулих віків. В архіви Ватикану кінця XIX століття допускають тільки обраних – найкращих та найбільш висококваліфікованих вчених. Як і з будь-яким загадковим місцем, з архівами пов’язані постійні здогадки, спекуляції та теорії змов. Наприклад, є версії, що Ватикан зберігає докази існування інопланетян та дані, що показують зв’язок церкви з фашистською владою ХХ століття.
На головну